Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
скреготати — I (утворювати звуки тертям верхнього ряду зубів об нижній), скреготіти, скрипіти II ▶ див. скрекотати, скрипіти I, торохтіти I, 2) … Словник синонімів української мови
скреготати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
проскреготати — очу/, о/чеш і проскреготі/ти, очу/, оти/ш, док. 1) неперех. Док. до скреготати, скреготіти. 2) перен., перех.Сказати, вимовити що небудь різким, неприємним голосом. 3) неперех. Скреготати, скреготіти якийсь час … Український тлумачний словник
ґерґотати — очу/, о/чеш, ґерґоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Те саме, що ґелґотати, ґелґотіти. 2) Те саме, що скреготати, скреготіти … Український тлумачний словник
заскреготати — очу/, о/чеш і заскреготі/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати скреготати, скреготіти, видавати неприємні різкі звуки; видати скрегіт. || безос. Заскреготати зубами. 2) розм. Почати видавати короткі звуки, що нагадують скрегіт, тріск (про птахів). ||… … Український тлумачний словник
поскреготати — очу/, о/чеш і поскреготі/ти, очу/, оти/ш, док. Скреготати, скреготіти якийсь час … Український тлумачний словник
скрегнути — ну/, не/ш, док. Однокр. до скреготати, скреготіти … Український тлумачний словник
скреготання — я, с. Дія за знач. скреготати і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
скреготіти — див. скреготати … Український тлумачний словник
скреготнути — ну/, не/ш, док. Однокр. до скреготати, скреготіти … Український тлумачний словник
